Якщо зовсім коротко та тезисно - лазерна епіляція працює наступним чином:

• У волоссі присутній меланін, який забарвлює наше волосся на один з кольорів.
• Тож, якщо підібрати випромінювання, яке впливає тільки на меланін, таким чином волосся нагріється, теплова енергія досягне кореня волосся й зруйнує канали його живлення. Корінь помре й волосся перестане рости.
• Таким чином у процесі виконання процедури видалення волосся впливаючи на нього лазером, головне завдання не впливати більше ні на що, окрім меланіну.

Темні очі, шкіра та волосся містять у собі молекулу під назвою меланін, і саме вона поглинає велику кількість світлових хвиль, особливо в ультрафіолетовій частині спектру, що також, робить меланін ідеальним щитом від променів сонця. Ось чому під сонцем наше тіло виробляє та випускає більшу кількість меланіну у шкіру.

Хитрість лазерного випромінювання в тому, що воно змушує меланін у темному волоссі вбирати в себе велику частину енергії лазера, не даючи ввібрати цю енергію шкірі. Таким чином, лазерна епіляція працює найкраще, якщо у пацієнта дуже темне волосся та світла шкіра (незалежно від типу лазера).

Лазери для епіляції мають довжину хвилі від 700 нанометрів – саме ці частоти дозволяють впливати лише на меланін, а не на інші «мішені» (наприклад, воду шкіри або оксигемоглобін судин).

На малюнку представлені графіки поглинання енергії різними "мішенями" (меланін, вода та оксигемоглобін) залежно від довжини хвилі випромінювання.

Найголовніше - грамотно підібрати довжину хвилі випромінювання, щоб випромінювання впливало тільки на щось одне, а не на все відразу (у цьому випадку це буде якийсь бойовий лазер!).

Мішень "вода" використовується у вуглекислотних лазерах при проведенні лазерного шліфування та пілінгів: вода присутня у всіх тканинах нашого організму, особливо багато її в шкірі. Саме випаровувати воду зі шкіри та змусити її оновитися є основним завданням лазерного омолодження.

Оксигемоглобін зустрічається в стінках кровоносних судин, тому при видаленні судинної сітки в шкірі вибираються лазери з довжиною хвилі, яка впливає саме на цю "мішень".

Меланін міститься у волоссі й саме він є мішенню під час виконання процедури лазерній епіляції.

Перші так звані лазери красоти були на основі рубінового випромінювання (довжина хвилі яких становила 700 нм). Вони були досить потужні, з мінімальним впливом на інші «мішені», крім меланіну. Проте вони були недосконалі: хвилі цієї довжини проникали неглибоко у шкіру, а посилення потужності імпульсу (щоб передати потрібну енергію для руйнування кореня) призводило до опіків. Нині цей тип апаратів не застосовується.

Згодом було розроблено олександритові лазери першого покоління (їх довжина хвилі вже становила 755 нм, що забезпечувало більш глибоке проникнення променя в шкіру), але вони були без системи охолодження, що також провокувало подразнення. По-справжньому ефективною та комфортною процедура стала лише після появи на лазерній установці системи охолодження. З цього часу олександритові лазери вважаються найефективнішими та комфортнішими для епіляції.

Існують також діодні лазери, які мають ще більшу довжину хвилі (800 нм), проникають ще глибше, але їх застосування не так обґрунтоване для епіляції: з графіка видно, що на меланін цей тип випромінювання впливає менш ефективно, але зростає вплив на оксигемоглобін.

Коли меланін поглинає енергію лазера, волосся нагрівається до температури вище 100 градусів за Цельсієм, що змушує його згоряти й воду в ньому випаровуватися. Через пару волосся, що розширюється, «роздмухується». Але мета не в тому, щоб зруйнувати волосся, а в тому, щоб використовувати його як провідник усередину шкіри, для знищення волосяної фолікули, з якої він росте.

Це зображення показує розріз трьох фолікул після лазерної епіляції. У фолікулі посередині було недостатньо меланіну, через що їй не було завдано майже ніякої шкоди. Але в решті двох волосяний стрижень практично знищено (внутрішню частину кореня знищено, а зовнішню пошкоджено). Клітини зазнають пошкодження, коли їх температура підійматися вище 60 градусів за Цельсієм.

Також під час виконання процедури лазером візуально здається, що лазер робить один спалах, хоча насправді це певна серія мікроімпульсів. Ця послідовність дуже коротких імпульсів використовується, задля того, щоб жар не поширювався надто далеко в оточуюче волосся тканини. Фактично волосся має нагрітися та пошкодити клітини навколо себе, але лазер повинен вимкнутись перед тим, як жар пошириться надто далеко.

Після створення першого робочого лазеру в 1960-му році його винахідник Теодор Майман назвав його рішенням, яке само шукає проблему. Небажане волосся саме і є тією проблемою яку з точністю винаходять проміні сучасного олександритового лазера з легкістю та досить великою швидкістю. Саме тому сьогодні лазерна епіляція це косметична процедура що має найбільший попит на ринку естетичної медицини.